Як вибрати проекційний екран

  Що й казати яскрава лампа проектора дозволить сформувати зображення прийнятної якості на будь-який світлій поверхні - від білої стіни до світлих шпалер з ненав’язливим малюнком. Але якщо мова йде не про арт-інсталяції або рекламний задум і хочеться отримати від проектора все, на що він здатний, то краще скористатися проекційним екраном.
     По правді сучасні проекційні екрани це вже далеко не простирадла на стіні. І не дивлячись на те, що це не складна електронна апаратура, новачки можуть бути збентежені кількістю критеріїв, які необхідно врахувати при його виборі. “Ну, білий… висить на стіні… що ще?” Виявляється, “ще” - це з півсотні додаткових критеріїв. Спробуємо розібратися у всьому цьому різноманітті.

Стаціонарний чи мобільний
     У першу чергу необхідно вирішити - чи буде екран встановлений на одному місці раз і назавжди чи він необхідний для перегляду в різних приміщеннях. Якщо передбачається використовувати екран у різних класах або аудиторіях, кабінетах або на презентаціях - вибір мобільного рішення буде зумовлений. А це означає, що важливими характеристиками екрану стануть такі як вага конструкції, габарити в складеному вигляді, зручність складання-розкладання. Можливо, ці характеристики і не вийдуть на перше місце, але те, що питома вага зазначених критеріїв вибору підвищиться - безперечно. При виборі стаціонарної моделі, нас не будуть відволікати ці параметри і на першому плані залишиться якість зображення.
     Слід звернути увагу на те, що вибираючи найменшу вагу мобільного варіанту, не варто забувати про його жорсткість і стійкість. Якщо заздалегідь невідомо, в яких приміщеннях доведеться розставляти екран, то треба подумати і про стійку, на яку його можна буде повісити. Зазвичай досить мобільний екран згортається горизонтально в тубус, який служить йому вагою при розтягнутому стані. Існують такі конструкції мобільних екранів, які в розгорнутому стані відразу можна встановлювати на столі або підлозі. В екранах такого типу, полотно згортається вертикально в один з тубусів. Другий тубус –стійка містить в собі механізм натягування полотна, який тримає екран і не дає йому згорнутись.
     Існує просте правило надійності: чим меншу рухомих частин, тим надійніше. І якщо умови дозволяють встановити екран в приміщенні стаціонарно, то бажано так і поступити.

Варіанти конструкції
     Про конструкції мобільних екранів ми вже згадували. В основному це моделі, що згортаються в тубус (вертикально чи горизонтально), які утримуються в горизонтальному положення гравітацією, пружинами або спеціальними механізмами. Вони можуть бути підвішені на стіну, на спеціальні стійки або містити опори в своїй конструкції. 
     Стаціонарні моделі можуть бути двох основних типів: ті, що згортаються та зафіксовані в попередньо натягнутому стані. Екрани першого типу нагадують мобільні варіанти, але через свою стаціонарність мають певні особливості. Кріпитись вони можуть як до стіни так і до стелі. Розгортаються як вручну, так і за допомогою електроприладів –моторизовані варіанти. Вага конструкції не є критичною, як у варіанті з мобільними екранами, і утримати полотно максимально плоским легше. Якщо два протилежних кінця екрану зафіксовані тубусом та планкою, то краї, які залишились вільними, втримати рівними складніше. Після багаторазового згортання, краї недорогого екрану можуть розтягнутись та прийняти «хвилеподібну форму». Розтягнути «витягнуте» полотно таким чином легким мобільним тубусом складніше, ніж в стаціонарному варіанті. 
     Якщо дозволяє інтер’єр приміщення, то найкращим рішенням буде встановити постійний екран –який не знімають та не згортають. Полотно такого екрану натягуються на спеціальну раму, що гарантує абсолютну плоскість і натяг протягом всього строку служби. Різноманітність конструкцій, матеріалів та кольорів рами дозволять вписати такий екран в будь-який інтер’єр. Для зворотної проекції такий екран в більшості випадків буде єдиним можливим варіантом.

Направлення проекціювання
     Крім звичного всім прямого проекціювання, коли проектор та глядачі розташовані по один бік екрану, застосовуються і зворотня (rear projection). В зворотній проекції проектор розташований позаду екрану, працюючого на просвітлення. Саме на такому принципі працюють звичні проекційні телевізори. Вибираючи екран, необхідно врахувати для якого виду проекції він буде використовуватись. Якщо для прямого проекціювання екран може бути абсолютно непрозорим і працювати на відбивання, то для зворотної проекції використовується інший тип полотна. Не можна говорити, що в другому випадку використовується прозорий екран –при повній прозорості ми б просто не побачили на ньому зображення. Якісний екран для зворотньої проекції навпаки –чим темніше виглядає, тим краще. Це дозволяє отримати яскраве та контрастне зображення навіть в менш затемнених приміщеннях. 
     Проблема, яка виникає у випадку зворотної проекції в тому, що позаду екрану повинно бути достатньо місця для розміщення проектора. До того ж на необхідній відстані від екрану –для формування зображення необхідного розміру. 
     Не так давно з’явились екрани, які підтримують два типи проекції одночасно. Позиціонуються вони як «екрани з кутом огляду в 360 градусів» і більше підходять для рекламних цілей на виставках, ніж для постійного використання в офісі чи вдома. Адже з одної сторони зображення буде дзеркальним, що не завжди допустимо. 

Формат та розміри
Проекційні екрани з’явились задовго до появи проекторів –ще на початку зародження кінематографу. І це призвело до такого різноманітного відношення їх сторін.

Квадратний формат 1:1.  універсальний формат, дозволяє проектувати зображення, орієнтоване як горизонтально так і вертикально. На такі екрани проектували фото слайди.

Фото формат 3:2 (1,5:1). Як видно з назви, формат екрану відповідав стандартним розмірам фотокадру.

Відео формат 4:3 (1,33:1). Формат звичайного телевізійного кадру стандартної чіткості PAL.

Широкий формат 16:9 (1,78:1). Новий формат телебачення високої якості HDTV.

Широкоекранний формат 1,85:1. Поширений формат художніх кінофільмів..

Кінематографічний формат 2,35:1. Самий широкий формат в кіно, ширше тільки в панорамних кінотеатрах.

     Стосовно відео проекції, є сенс говорити тільки про три формати -1:1, 4:3, 16:9. А якщо екран нам потрібен тільки для відтворення звичайного відео, SD чи HD, то залишається вибрати між форматами 4:3 чи 16:9. 

     Зазвичай, в таких випадках рекомендують формат 4:3 як найбільш універсальний. «На екрані формату 4:3 завжди можна відобразити зображення форматом 16:9, заповнивши екран по ширині. А якщо у вас згортаючий екран, то його можна розгорнути саме на стільки, скільки потрібно для відтворення окремого формату». Аргументи не беззаперечні. По-перше, якщо вирівняти формати по ширині, то розмір окремого пікселя  SDзбільшиться на 2,67 рази відносно пікселя в форматі HD. У випадку вирівнювання по висоті, збільшення складе всього в 1,88 рази. А чим крупніший піксель на екрані, тим більша ймовірність проявлення зернистості картинки. По-друге, втримати мобільний екран розгорнутий не до кінця –треба постаратись. Якщо ж екран стаціонарний та легко приймає будь-яке положення то все одно прийдеться піднімати оптичну вісь проектора в HD-режимі. Більш розумним виглядає таке рішення: вибирати формат екрану по основному формату проектора. Сам же формат краще вибрати таким, щоб він відповідав вашим потребам: 16:9 –якщо в основному передбачається перегляд широкоформатного відео (фільми чи HDTV) та 4:3 –якщо основним буде телевізійний формат. 
Прим. авт.

     Розмір проекційного екрану зазвичай вибираються таким, щоб ширина його була не більше половини відстані від екрану до глядача. Якщо в якості джерела сигналу виступає відео стандартно сигналу і є побоювання, що пікселізація зображення буде дуже помітною, то можна скористатись «правилом трьох діагоналей» -розмір діагоналі екрану повинен бути втричі меншим, ніж відстань від екрану до глядача.

Матовий чи глянцевий
     Якому типу покриття надати перевагу? Екрани з матовим покриттям дають рівномірне дифузійне розсіювання падаючого на нього світла. Зображення добре видно під будь-яким кутом, екран освічений більш рівномірно. Такі екрани простіші, дешевші та більш універсальні.
     Глянцеві екрани бувають дзеркальними та зворотнього відображення (світловідиваючі). Перший діє як звичайне дзеркало: кут падіння променю дорівнює куту його відбиття. Проектор розташовується під стелею, а зображення відображається екраном вниз, до глядачів. Світловідбиваюче покриття містить відбиваючі мікросфери. Відбиваючий промінь повертається в ту саму точку, звідки був направлений на екран –проектор розташовується перед глядачами. Обидва типи покриття призводять до зменшення кутів комфортного перегляду і збільшенню нерівномірного освітлення екрану. Взамін ми отримуємо більш яскраве та контрастне зображення.